Барочна архітектура Львова досягла свого апогею в будівлі Домініканського костьолу. Будувався він 1749 по 1764 рік по проекті Яна де Вітте майстром Мартіном Урбанником. План костьолу еліптичної форми з капелами з боків. Будівля вінчає величезний купол на високому барабані, що грає більшу роль у силуеті міста. У будівлі пластичний західний фасад з портиком і лучкообразным фронтоном, що близько до творчої манери великого зодчого епохи барокко Франческо Борромини. Інтер'єр Домініканського костьолу незвичайно врочистий, із численними скульптурами. Читать далее...
До будівель цивільної архітектури другої половини XVII - початку XVIII вв. можна віднести численні трапезні палати в православних монастирях. Дуже цікава трапезна чернігівського Троицкого монастиря, за словами дослідника української архітектури цього часу М. П. Цапенко, "справжній шедевр національного архітектурного стилю" . Трапезна побудована в 1677-1679 р. ще до початку будівництва монастирського собору. До трапезного залу із західної сторони примикають сіни й господарські приміщення, а зі східної - Введенская церква з високим верхом над центральною частиною. Читать далее...
Стиль бароко виник в Італії наприкінці XVI в. і прийшов на зміну стилю Відродження в результаті кризи гуманістичної ренесансної культури. В XVII в. бароко поширився в більшості європейських країн. Причому, в одних наслідували італійських першоджерел, в інші сприйняли лише окремі, найбільш відповідні пануючої в країні смакам і художнім традиціям особливості стилю. Так у Франції в XVII в. бароко знаходить вираження лише в деяких рисах церков і в інтер'єрах будівель, при тім, що основним стильовим напрямком Франції XVII в. був класицизм. Стиль бароко був суперечливим і неоднозначним. Так у різних країнах він виражав і ідею дворянської культури часів світанку абсолютизму, боротьби за національну єдність, смаки бюргерства. Читать далее...
До будівель цивільної архітектури другої половини XVII - початку XVIII вв. можна віднести численні трапезні палати в православних монастирях. Дуже цікава трапезна чернігівського Троицкого монастиря, за словами дослідника української архітектури цього часу М. П. Цапенко, "справжній шедевр національного архітектурного стилю" . Трапезна побудована в 1677-1679 р. ще до початку будівництва монастирського собору. До трапезного залу із західної сторони примикають сіни й господарські приміщення, а зі східної - Введенская церква з високим верхом над центральною частиною. Читать далее...
Стиль барокко виник в Італії наприкінці XVI в. і прийшов на зміну стилю Відродження в результаті кризи гуманістичної ренесансної культури. В XVII в. барокко поширився в більшості європейських країн. Причому, в одних наслідували італійських першоджерел, в інші сприйняли лише окремі, найбільш відповідні пануючої в країні смакам і художнім традиціям особливості стилю. Так у Франції в XVII в. барокко знаходить вираження лише в деяких рисах церков і в інтер'єрах будинків, при тім, що основним стильовим напрямком Франції XVII в. був класицизм. Читать далее...
До видатних пам'ятників пізнього барокко ставиться Успенський собор Почаївського монастиря на Тернопільщині, зведений в 1771-1783р. по проекті архітектора Готфрида Гофмана. Будівництвом керував львівський майстер П. Полейовский. Собор поставлений на двоповерховій терасі й прекрасно вписується в навколишню природу, домінуючи над місцевістю. Стрункі, ошатні вежі й фігурний фронтон, восьмигранний купол зі світловим ліхтарем, декор і білосніжний колір стін створюють життєрадісний образ, далекий від монастирського аскетизму. Читать далее...
Важко знайти підходящі слова, щоб описати враження від готичного собору. Вони високі й тягнуться до неба нескінченними стрілами веж і башточок, вимпергов, фіалів, загострених арок. Але більше вражає не стільки висота, скільки багатство аспектів, що відкриваються, коли обходиш навкруги собору. Готичні собори не тільки високі, але й також дуже протяжні: наприклад Шартрский має в довжину 130 метрів, а довжина трансепта - 64 метра, і щоб обійти довкола нього потрібно пройти щонайменше полкилометра. І з кожної крапки собор смотрится по-новому. На відміну від романської церкви з її чіткими, легко доступними для огляду формами, готичний собор неозорий, часто асиметричний і навіть неоднорідний у своїх частинах: кожний з його фасадів зі своїм порталом індивідуальний. Читать далее...