В 1847 р. починається будівництво в Києві Андріївської церкви - архітектурного шедевра світового значення. Вибір місця для будівництва не випадковий. На пагорбі, що домінує над Подолом, ще на початку XIII в. була побудована церква, що завершувала перспективу головної вулиці Києва. Центрическая, об'ємна композиція нової будівлі визначена із самого початку. Проект церкви виконаний великим Растрелли. Андріївська церква - один з ранніх добутків архітектора, у якому він уперше звернувся до національних композиційних особливостей російського зодчества. Стрункий силует з нагору високим куполом, що стрімко злітає, що завершується барочної главкой і чотирма тонкими башточками, поставленими по діагоналі подкупольного квадрата й создающими традиційне пятиглавие, з усіх боків читається на тлі неба. Церква казково гарна в панорамі прекрасних київських придніпровських пагорбів. Нарядність її підкреслена достатком пластики, світлою гамою бірюзових стін, білих колон, золотих капітелей і деталей декору.
Читать далее...
Барочна архітектура Львова досягла свого апогею в будівлі Домініканського костьолу. Будувався він 1749 по 1764 рік по проекті Яна де Вітте майстром Мартіном Урбанником. План костьолу еліптичної форми з капелами з боків. Будівля вінчає величезний купол на високому барабані, що грає більшу роль у силуеті міста. У будівлі пластичний західний фасад з портиком і лучкообразным фронтоном, що близько до творчої манери великого зодчого епохи барокко Франческо Борромини. Інтер'єр Домініканського костьолу незвичайно врочистий, із численними скульптурами.
Читать далее...
До будівель цивільної архітектури другої половини XVII - початку XVIII вв. можна віднести численні трапезні палати в православних монастирях. Дуже цікава трапезна чернігівського Троицкого монастиря, за словами дослідника української архітектури цього часу М. П. Цапенко, "справжній шедевр національного архітектурного стилю" . Трапезна побудована в 1677-1679 р. ще до початку будівництва монастирського собору. До трапезного залу із західної сторони примикають сіни й господарські приміщення, а зі східної - Введенская церква з високим верхом над центральною частиною.
Читать далее...
Стиль бароко виник в Італії наприкінці XVI в. і прийшов на зміну стилю Відродження в результаті кризи гуманістичної ренесансної культури. В XVII в. бароко поширився в більшості європейських країн. Причому, в одних наслідували італійських першоджерел, в інші сприйняли лише окремі, найбільш відповідні пануючої в країні смакам і художнім традиціям особливості стилю. Так у Франції в XVII в. бароко знаходить вираження лише в деяких рисах церков і в інтер'єрах будівель, при тім, що основним стильовим напрямком Франції XVII в. був класицизм. Стиль бароко був суперечливим і неоднозначним. Так у різних країнах він виражав і ідею дворянської культури часів світанку абсолютизму, боротьби за національну єдність, смаки бюргерства.
Читать далее...
До будівель цивільної архітектури другої половини XVII - початку XVIII вв. можна віднести численні трапезні палати в православних монастирях. Дуже цікава трапезна чернігівського Троицкого монастиря, за словами дослідника української архітектури цього часу М. П. Цапенко, "справжній шедевр національного архітектурного стилю" . Трапезна побудована в 1677-1679 р. ще до початку будівництва монастирського собору. До трапезного залу із західної сторони примикають сіни й господарські приміщення, а зі східної - Введенская церква з високим верхом над центральною частиною.
Читать далее...
Стиль барокко виник в Італії наприкінці XVI в. і прийшов на зміну стилю Відродження в результаті кризи гуманістичної ренесансної культури. В XVII в. барокко поширився в більшості європейських країн. Причому, в одних наслідували італійських першоджерел, в інші сприйняли лише окремі, найбільш відповідні пануючої в країні смакам і художнім традиціям особливості стилю. Так у Франції в XVII в. барокко знаходить вираження лише в деяких рисах церков і в інтер'єрах будинків, при тім, що основним стильовим напрямком Франції XVII в. був класицизм.
Читать далее...
До видатних пам'ятників пізнього барокко ставиться Успенський собор Почаївського монастиря на Тернопільщині, зведений в 1771-1783р. по проекті архітектора Готфрида Гофмана. Будівництвом керував львівський майстер П. Полейовский. Собор поставлений на двоповерховій терасі й прекрасно вписується в навколишню природу, домінуючи над місцевістю. Стрункі, ошатні вежі й фігурний фронтон, восьмигранний купол зі світловим ліхтарем, декор і білосніжний колір стін створюють життєрадісний образ, далекий від монастирського аскетизму.
Читать далее...